блюзнірство

1. Грубе, образливе висловлювання про Бога, святих, релігійні святині або обряди; образа релігійних почуттів віруючих.

2. Переносно: глумливе, зневажливе ставлення до того, що вважається загальновизнаним, шанованим, священним (наприклад, до високих ідеалів, моральних цінностей, національних символів).

Приклади вживання

Приклад 1:
І це блюзнірство саджати таку людину до тюрми, де все-таки сидять люди — люди! — що не втрачають людської подоби й людських почуттів навіть в тяжкій трагедії, навіть в такім вертепі. — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |