блювотиння

[bljuʋotɪnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Масове виділення шлункового вмісту через рот внаслідок різкого скорочення діафрагми та черевних м’язів; рвота.

  2. (Література) –

    Переносно: щось огидне, нікчемне або беззмістовне, що викликає відразу (про висловлювання, твір мистецтва, ідею тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блювотиння, р. блювотиння, д. блювотинню, з. блювотиння, о. блювотинням, м. блювотинні, к. блювотиння

Більше записів