блюграс

[bljuɦrɑs] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Музичний стиль, що виник у США у 1940-х роках на основі традиційної англо-кельтської народної музики, який виконується акустичними струнними інструментами (переважно банджо, мандоліною, скрипкою, гітарою та контрабасом) і характеризується швидким темпом, високим вокалом із тісним гармонійним співом та імпровізаційними інструментальними соло.

  2. (Мистецтво) –

    Музична композиція, створена у цьому стилі.

  3. (Ботаніка) –

    Рослинна культура, вид тонконогу (Poa pratensis), що використовується для створення газонів і пасовищ; також відома як “газонна трава” або “пасовищний тонконіг”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блюграс, р. блюграсу, д. блюграсові, з. блюграс, о. блюграсом, м. блюграсі, к. блюграсе

Більше записів