блю

Значення

1. (Мистецтво) –

   Стиль музики, що виник на початку XX століття в афроамериканських громадах США, характеризується специфічними гармонійними оборотами (блюзовою гармонією), імпровізаційністю, емоційною глибиною та часто використовує 12-тактову блюзову форму; джерело багатьох сучасних музичних напрямів, таких як джаз, рок-н-рол і рок.

2. (Мистецтво) –

   Музичний твір, написаний у цьому стилі.

3. (Психологія) –

   Сумний, меланхолійний стан душі, туга (від англійського «blue»); рідко вживається як загальна назва, частіше у виразах на кшталт «співати блюз» у переносному значенні.