блискітка

[blɪskitkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Мистецтво) –

    Дрібна блискуча частинка, сяйна плівка або елемент, що використовується для декорування, нанесення макіяжу або створення ефекту мерехтіння; глітер.

  2. (Мистецтво) –

    Розмовна назва новорічних ялинкових прикрас у вигляді тонких сріблястих або золотистих ниток, що імітують іній або сніг.

  3. (Література) –

    Переносно: про щось принадне, але поверхневе, марнославне або несуттєве, що привертає увагу лише зовнішнім виглядом або блиском.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блискітка, р. блискітки, д. блискітці, з. блискітку, о. блискіткою, м. блискітці, к. блискітко

Синоніми & Антоніми

Більше записів