блумінг

[bluminɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Прокатний стан для обтискання сталевих злитків великої маси з метою отримання заготовок (блюмів) для подальшого перекату на сортових або листових станах.

  2. (Виробництво) –

    Великий сталевий злиток квадратного перерізу, отриманий на такому стані, який є заготовкою для виробництва сортового прокату.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блумінги, р. блумінг, д. блумінгам, з. блумінг, о. блумінгами, м. блумінгах, к. блумінги

Більше записів