блокгауз

[blokɦɑuz] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Військове укріплення, зазвичай дерев’яне, призначене для кругової оборони та ведення вогню з усіх боків; невелика фортеця.

  2. (Архітектура) –

    Урбаністична споруда, житловий будинок або комплекс, який ізольовано розташований серед відкритого простору, часто має замкнуту внутрішню структуру та виконує функцію міського кварталу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блокгауз, р. блокгауза, д. блокгаузові, з. блокгауз, о. блокгаузом, м. блокгаузі, к. блокгаузе

Більше записів