1. У кінематографі: техніка зйомки, при якій актори та об’єкти розташовуються на різних відстанях від камери, але всі залишаються у різкій фокусній площині завдяки спеціальним об’єктивам або комбінуванню кадрів, що створює характерний глибокий та “плоский” одночасно вигляд, властивий фільмам режисера Веса Андерсона.
2. У фотографії та візуальному мистецтві: стиль композиції, що наслідує кінематографічний прийом, — фронтальне розміщення об’єктів паралельно кадру з чіткою деталізацією на всіх планах, що нагадує театральну сцену або діораму.