блок-контакт

1. Електричний апарат, що має одну або кілька пар контактів, призначений для комутації (увімкнення або вимкнення) електричних ланцюгів керування, сигналізації або блокування в залежності від положення чи стану головного вимикача, пускача або іншого механізму, на якому він встановлений.

2. Допоміжний контакт у складі магнітного пускача, контактора або автоматичного вимикача, який змінює свій стан (замикається або розмикається) одночасно з основними силовими контактами апарата і використовується в ланцюгах керування, сигналізації або для блокування інших пристроїв.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |