блок-полімеризація

Значення

1. (Хімія) –

   Хімічний процес полімеризації, при якому молекули мономеру приєднуються до активного центру на кінці зростаючого полімерного ланцюга, що призводить до послідовного утворення довгих блоків одного мономеру перед переходом до наступного, що дозволяє синтезувати блок-сополімери з чіткою структурою.

2. (Хімія) –

   Метод синтезу полімерів, зокрема блок-сополімерів, шляхом ступінчастого або послідовного зрощення різних мономерів, зазвичай з використанням живих або контрольованих полімеризацій.

Правопис та відмінювання