блок-полімер

Значення

1. (Хімія) –

   Високомолекулярна сполука, макромолекула якої складається з послідовно з’єднаних ланцюгів (блоків) різної хімічної будови або структури, що отримують шляхом полімеризації відповідних мономерів; має властивості, відмінні від властивостей звичайних полімерів.

2. (Хімія) –

   Полімер, синтезований таким чином, що його молекула містить довгі послідовні ділянки (блоки), кожна з яких є гомополімером, тобто складається з мономерних ланок одного типу; залежно від кількості блоків розрізняють діблок-, триблок-полімери тощо.

Правопис та відмінювання