Значення
- (Техніка) –
Квартира, що складається з двох або більше суміжних житлових приміщень, об’єднаних у єдиний житловий блок, часто зі спільним входом, але з можливістю ізоляції внутрішніх просторів.
- (Архітектура) –
У містобудуванні та архітектурі — типова, серійна квартира в багатоповерховому житловому будинку, що є частиною уніфікованого планувального блоку (секції) будинку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. блок-квартира, р. блок-квартири, д. блок-квартирі, з. блок-квартиру, о. блок-квартирою, м. блок-квартирі, к. блок-квартиро