блок-контакт

[blok-kontɑkt] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Електричний апарат, що має одну або кілька пар контактів, призначений для комутації (увімкнення або вимкнення) електричних ланцюгів керування, сигналізації або блокування в залежності від положення чи стану головного вимикача, пускача або іншого механізму, на якому він встановлений.

  2. (Техніка) –

    Допоміжний контакт у складі магнітного пускача, контактора або автоматичного вимикача, який змінює свій стан (замикається або розмикається) одночасно з основними силовими контактами апарата і використовується в ланцюгах керування, сигналізації або для блокування інших пристроїв.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блок-контакт, р. блок-контакту, д. блок-контактові, з. блок-контакт, о. блок-контактом, м. блок-контакті, к. блок-контакте

Більше записів