Значення
- (Техніка) –
Електричний апарат, що має одну або кілька пар контактів, призначений для комутації (увімкнення або вимкнення) електричних ланцюгів керування, сигналізації або блокування в залежності від положення чи стану головного вимикача, пускача або іншого механізму, на якому він встановлений.
- (Техніка) –
Допоміжний контакт у складі магнітного пускача, контактора або автоматичного вимикача, який змінює свій стан (замикається або розмикається) одночасно з основними силовими контактами апарата і використовується в ланцюгах керування, сигналізації або для блокування інших пристроїв.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. блок-контакт, р. блок-контакту, д. блок-контактові, з. блок-контакт, о. блок-контактом, м. блок-контакті, к. блок-контакте