бліо

[blio] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Міфологія) –

    (у давньогрецькій міфології) одна з трьох харит (грацій), що уособлювала пишність, розкіш та цвітіння; часто зображувалася як юна жінка в повному цвіті краси.

  2. (Література) –

    (переносно, книжн., заст.) уживається як символ або втілення пишноти, цвітучої краси, молодості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бліо, р. бліо, д. бліо, з. бліо, о. бліо, м. бліо, к. бліо

Більше записів