бліндаж

[blindɑʒ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Польова укріплена споруда для захисту особового складу, зброї та боєприпасів від вогню противника, що складається з заглибленого в землю приміщення з дерев’яним, бетонним або іншим міцним перекриттям, обсипаним зверху землею.

  2. (Література) –

    У переносному значенні: надійне, укрите місце або притулок, де можна сховатися від небезпеки чи неприємностей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бліндаж, р. бліндажа, д. бліндажеві, з. бліндаж, о. бліндажем, м. бліндажеві, к. бліндаже

Більше записів