Словник Української Мови
Буква
1. Польова укріплена споруда для захисту особового складу, зброї та боєприпасів від вогню противника, що складається з заглибленого в землю приміщення з дерев’яним, бетонним або іншим міцним перекриттям, обсипаним зверху землею.
2. У переносному значенні: надійне, укрите місце або притулок, де можна сховатися від небезпеки чи неприємностей.
Приклад 1:
Декілька зламаних осик і зім’ятий чагарник не залишали сумніву в тім, що неда- вно тут пройшов танк або самохідка, а легкий, що не встиг ще вивіт- ритись, особливий, чужий запах штучного бензину і гарячого масла показував, що цей танк або самохідка були німецькими… Загальна психологія 229 Іноді розвідники наштовхувалися на глибокий, звивистий хід сполу- чення або на ґрунтовий командирський бліндаж, накатів у шість з дверима, зверненими на захід. І ці двері, звернені на захід, красномо- вно говорили, що бліндаж німецький, а не наш… Так розвідники по- вільно просувались до своїх». — Невідомий автор