блеяння

[blɛjɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Дія за значенням дієслова “блеяти” — характерний звук, що видають вівці та кози.

  2. (Лінгвістика) –

    Переносно — плаксивий, скаржний, нудний голос або мова; вираження незадоволення у пригніченій, жалібній формі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блеяння, р. блеяння, д. блеянню, з. блеяння, о. блеянням, м. блеянні, к. блеяння

Більше записів