Словник Української Мови
Буква
1. Рідкісне діалектне позначення для великої блешні (поплавець, ванька-встанька) — порожнистої кульки з дерева, корку або іншого матеріалу, що використовується на рибальській снасті для утримання гачка на певній глибині та сигналізації про покльов.
2. У західних регіонах України — назва для металевої блешні (блесни), штучної принади для лову хижої риби, що має вигляд блискучої металевої пластинки особливої форми з гачком.
Приклад 1:
Твiй мiсяць спить, як срiбна блешня. Як прянощ з кiнчика ножа, У кров утрушено залежнiсть”, — бурмотiла до себе в тi страшнi зимовi мiсяцi, по‑iншому страшнi, нiж оцi, осiннi: половина сiчня, лютий, березень — жодної звiстки, i жодної змоги будь‑що дiзнатися — через Атлантику, з Кембрiджа — в українське провiнцiйне мiстечко, в опалювану дровами майстерню на горищi покинутого дому без адреси й телефону, без клозета й гарячої води, iно з голою лампочкою на скрученому шнурку пiд стелею, з палкою ковбаси й банкою розчинної кави на вимащеному фарбами низенькому столику, хоч’ канапку?
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”