бленда

1. У фотографії та кінематографії — пристрій у вигляді рухомої пластини або шторки в об’єктиві, що регулює кількість світла, яке потрапляє на світлочутливий матеріал, а також захищає лінзу від бликів і зайвих променів.

2. У військовій справі — захисний щиток, козирок або броньована плита, що закриває амбразуру, оглядовий прилад або обслугу гармати від ураження.

3. У техніці — різновид заслінки, затуляючого пристрою для перекриття отвору, отворів або регулювання потоку (наприклад, вентиляційна бленда).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |