1. У геральдиці — формалізований опис герба, що виконується за чіткими правилами з використанням спеціальної термінології, починаючи з кольору поля щита, потім розташованих на ньому фігур та їхніх атрибутів.
2. У літературознавстві — жанр поезії епохи Відродження, що полягає у детальному, часто метафоричному, переліку та описі фізичних чи моральних переваг коханої особи (наприклад, очей, волосся, стану), іноді у формі геральдичного опису.