блаженствування

[blɑʒɛnstʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Психологія) –

    Дія за значенням дієслова “блаженствувати”; перебування у стані блаженства, повного щастя, насолоди або духовного спокою.

  2. (Релігія) –

    У релігійному контексті — стан вічного, досконалого щастя праведників у раю; блаження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блаженствування, р. блаженствування, д. блаженствуванню, з. блаженствування, о. блаженствуванням, м. блаженствуванні, к. блаженствування

Більше записів