Блаватус (лат. Blavatus) — власна назва середньовічного латинського трактату, відомого також як «Блаватус Альберта Великого», який приписується Альберту Великому та містить описи магічних символів, печаток і заклинань.
Блаватус — власна назва одного з найвідоміших гримуарів (книг з магічними знаннями) європейської демонологічної традиції, що належить до циклу творів про Соломонову магію і містить переліки демонів, способи їх викликання та підпорядкування.