Значення
- (Лінгвістика) –
Властивість за значенням дієслова “благати”; стан, коли хтось щиро та покірно просить, умовляє когось про щось, часто з відтінком благання, смиренності або відчаю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. благальність, р. благальності, д. благальності, з. благальність, о. благальністю, м. благальності, к. благальносте