Значення
- (Юриспруденція) –
Кримінальний елемент, злочинець, що дотримується звичаїв та законів в’язничного (злодійського) світу; блатар.
- (Лінгвістика) –
Жаргон, мова кримінального середовища (злодійська музика, феня).
- (Музика) –
Пісня, що виконується в стилі кримінального фольклору (блатна пісня).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. блатняк, р. блатняка, д. блатнякові, з. блатняк, о. блатняком, м. блатнякові, к. блатняку