1. У палеонтології та зоології — центральний стовпчик (осьовий скелетний елемент), що розвивається в хорді порожнини тіла у личинок асцидій та інших покривників, а також у деяких викопних безхребетних (наприклад, граптолітів), і зберігається у дорослих особин.
2. У ботаніці (застаріле) — стовпчик у центрі зародкового мішка покритонасінних рослин, що утворений злиттям ядер полярних ядер і ядра спермія; синонім до первинного ядра ендосперму.