бластостиль

[blɑstostɪlʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    У палеонтології та зоології — центральний стовпчик (осьовий скелетний елемент), що розвивається в хорді порожнини тіла у личинок асцидій та інших покривників, а також у деяких викопних безхребетних (наприклад, граптолітів), і зберігається у дорослих особин.

  2. (Ботаніка) –

    У ботаніці (застаріле) — стовпчик у центрі зародкового мішка покритонасінних рослин, що утворений злиттям ядер полярних ядер і ядра спермія; синонім до первинного ядра ендосперму.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бластостиль, р. бластостилю, д. бластостилеві, з. бластостиль, о. бластостилем, м. бластостилеві, к. бластостилю

Більше записів