1. (ембріол.) Стадія розвитку зародка багатоклітинних тварин, що характеризується наявністю одношарової стінки (бластодерми) та порожнини (бластоцеля); зародковий міхур.
2. (палеонт.) У значенні власної назви: рід вимерлих беззапинкових голкошкірих класу Blastoidea, що існували в силурійський та кам’яновугільний періоди.