Значення
- (Психологія) –
Властивість або якість людини, що відповідає загальновизнаним нормам моралі, етики та пристойної поведінки у суспільстві; порядність, чемність, добропорядність.
- (Соціологія) –
Відповідність дій, вчинків, зовнішнього вигляду або мови загальноприйнятим нормам пристойності та доброго тону; пристойність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. благопристойність, р. благопристойності, д. благопристойності, з. благопристойність, о. благопристойністю, м. благопристойності, к. благопристойносте