Значення
- (Психологія) –
Стан повного задоволення життям, матеріального достатку, душевного спокою та щастя; добробут.
- (Медицина) –
(у спеціальному вжитку) Успішний, сприятливий перебіг, завершення чого-небудь; благополучний результат (наприклад, подорожі, операції).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. благополуччя, р. благополуччя, д. благополуччю, з. благополуччя, о. благополуччям, м. благополуччі, к. благополуччя