Значення
- (Психологія) –
Глибока повага, пошана, сповнена захоплення та святого трепету перед кимось або чимось, що вважається вищим, священним або надзвичайно цінним.
- (Релігія) –
Релігійне почуття смиренного поклоніння та відданості божественній силі, що супроводжується внутрішнім зворушенням і страхом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. благоговіння, р. благоговіння, д. благоговінню, з. благоговіння, о. благоговінням, м. благоговінні, к. благоговіння