благоглупість

Значення

1. (Лінгвістика) –

   (заст.) Наївна, необдумана, але добра, безневинна дія або вчинок; щось, що виглядає дурним, але не несе зла.

2. (Лінгвістика) –

   (заст., ірон.) Недоумкувате, наївне висловлювання або думка, що видається комусь глибокомислим або добрим.

3. (Література) –

   (перен.) Явище, коли щось безглузде або беззмістовне намагаються видати за мудре, важливе або морально високе.

Правопис та відмінювання