благочинство

[blɑɦot͡ʃɪnstʋo] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    У православній церкві — адміністративно-територіальна одиниця, що об’єднує кілька парафій у межах єпархії, яку очолює благочинний (протоієрей), призначений єпархіальним архієреєм для нагляду за церковним порядком.

  2. (Історія) –

    Застаріле: доброчинність, благодійна діяльність; також — доброчесність, порядність у житті.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. благочинство, р. благочинства, д. благочинству, з. благочинство, о. благочинством, м. благочинстві, к. благочинство

Більше записів