1. (заст.) Добро, доброчинність, благодійність; щедрість, милість.
2. (заст.) Добробут, щастя, благополуччя.
3. (заст., перев. у мн.) Дари, подарунки; привілеї, пільги.
Словник Української Мови
Буква
1. (заст.) Добро, доброчинність, благодійність; щедрість, милість.
2. (заст.) Добробут, щастя, благополуччя.
3. (заст., перев. у мн.) Дари, подарунки; привілеї, пільги.
Приклад 1:
Звідси, природно, походить поняття про правосуддя, милосердя й благість у творці. А якщо у творці, то і в створіннях, найбільше ж наближених до нього даром розуму.
— Тютюнник Григорій, “Вир”