Властивість за значенням дієслова “благати”; стан, коли хтось щиро та покірно просить, умовляє когось про щось, часто з відтінком благання, смиренності або відчаю.
благальність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Словник Української Мови
Буква
Властивість за значенням дієслова “благати”; стан, коли хтось щиро та покірно просить, умовляє когось про щось, часто з відтінком благання, смиренності або відчаю.
Відсутні