Значення
- (Техніка) –
Природні або штучні тверді, напівтверді чи в’язкі рідкі органічні сполуки, що складаються переважно з вуглеводнів та їх похідних; застосовуються в будівництві (як в’яжучий матеріал для дорожніх покриттів, гідроізоляції), виробництві ізоляційних матеріалів, лаків тощо.
- (Геологія) –
У геології — загальна назва різноманітних природних вуглеводневих сполук (нафта, асфальт, озокерит, природний газ та ін.), що виникають у надрах Землі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бітуми, р. бітумів, д. бітумам, з. бітуми, о. бітумами, м. бітумах, к. бітуми