бітуми

[bitumɪ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Природні або штучні тверді, напівтверді чи в’язкі рідкі органічні сполуки, що складаються переважно з вуглеводнів та їх похідних; застосовуються в будівництві (як в’яжучий матеріал для дорожніх покриттів, гідроізоляції), виробництві ізоляційних матеріалів, лаків тощо.

  2. (Геологія) –

    У геології — загальна назва різноманітних природних вуглеводневих сполук (нафта, асфальт, озокерит, природний газ та ін.), що виникають у надрах Землі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бітуми, р. бітумів, д. бітумам, з. бітуми, о. бітумами, м. бітумах, к. бітуми

Більше записів