бітум

[bitum] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Природна або штучна в’язка, смолиста речовина, що складається переважно з вуглеводнів та їх похідних, нерозчинна у воді, але розчинна в органічних розчинниках; застосовується в будівництві (для виробництва асфальту, гідроізоляції), виготовленні лаків тощо.

  2. (Геологія) –

    У геології — загальна назва природних вуглеводневих сполук, до яких належать нафта, асфальт, озокерит, природний газ та інші.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бітум, р. бітуму, д. бітумові, з. бітум, о. бітумом, м. бітумі, к. бітуме

Більше записів