Значення
- (Хімія) –
Природна або штучна в’язка, смолиста речовина, що складається переважно з вуглеводнів та їх похідних, нерозчинна у воді, але розчинна в органічних розчинниках; застосовується в будівництві (для виробництва асфальту, гідроізоляції), виготовленні лаків тощо.
- (Геологія) –
У геології — загальна назва природних вуглеводневих сполук, до яких належать нафта, асфальт, озокерит, природний газ та інші.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бітум, р. бітуму, д. бітумові, з. бітум, о. бітумом, м. бітумі, к. бітуме