бітенг

[bitɛnɦ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Морський термін: вертикальна металева або дерев’яна стійка (стовп, паля) на палубі судна, призначена для кріплення швартових (чалівних) тросів або для кріплення такелажу.

  2. (Історія) –

    Власна назва: прізвище німецького походження (нім. Bieting, Büthing), що зустрічається в українському середовищі.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бітенг, р. бітенга, д. бітенгові, з. бітенг, о. бітенгом, м. бітенгові, к. бітенгу

Більше записів