1. У математиці, зокрема в тензорному аналізі та диференціальній геометрії — тензор, який є добутком двох тензорів нижчого рангу (зазвичай векторів або ковекторів) і перетворюється як тензорний добуток двох окремих тензорів при зміні базису; об’єкт, що має два набори індексів, кожен з яких перетворюється незалежно при зміні координат.
2. У фізиці, зокрема в теорії відносності — математичний об’єкт, що описує величини, поведінка яких залежить від двох різних систем відліку або координат, наприклад, при описі паралельного перенесення або властивостей простору-часу.