бісмоверол

Бісмоверол — у давньоукраїнській літературі та перекладах: демонічна істота, злий дух, що вважається втіленням зради, порушення клятви або обітниці; зрадливий біс.

Бісмоверол — у переносному значенні: людина, здатна на зраду, порушення даного слова або обіцянки; віроломна, недобросовісна особа.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |