бісмарківщина

[bismɑrkiʋʃt͡ʃɪnɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Політика жорсткого консерватизму, авторитаризму та “залізної руки”, що проводилася Отто фон Бісмарком на чолі Пруссії та Німецької імперії, яка характеризувалася боротьбою з соціалізмом, централізацією влади, милитарізмом та соціальним законодавством з метою зменшення впливу революційних ідей.

  2. (Історія) –

    Період в історії Німеччини (друга половина XIX століття), пов’язаний з об’єднанням німецьких земель на чолі з Пруссією та утвердженням гегемонії Німецької імперії в Європі.

  3. (Політика) –

    У переносному значенні — політика грубої сили, залізної дисципліни, непримиренності та жорсткого адміністрування в управлінні державою або організацією.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бісмарківщина, р. бісмарківщини, д. бісмарківщині, з. бісмарківщину, о. бісмарківщиною, м. бісмарківщині, к. бісмарківщино

Більше записів