бісквіт

[biskʋit] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Кулінарія) –

    Кондитерський виріб із збитих яєць, цукру та борошна, що має повітряну, пухку структуру; використовується як основа для тортів, рулетів або самостійний десерт.

  2. (Виробництво) –

    (у керамічному виробництві) Фарфорова або фаянсова вироба, що пройшла перший випал без нанесення глазурі; має пористий, непрозорий вигляд.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бісквіт, р. бісквіта, д. бісквітові, з. бісквіт, о. бісквітом, м. бісквіті, к. бісквіте

Більше записів