біскуп

Історична назва єпископа в українській мові (зокрема в давніх текстах та діалектах), що походить від праслов’янського *biskupъ, запозиченого з германських мов (пор. давньоверхньонімецьке biscof).

Назва католицького єпископа в західноукраїнських говірках та історичних текстах, пов’язаних з греко-католицькою (унійною) або римо-католицькою церквою.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тої, як пише Винцент Кадлубек, біскуп краківський, пер- ший хронікар Польщі, було великим накладом збудоване капище, де їй на хвалу десятину всякого збіжжя по жнивах у жертву приносили, про- сячи на наступний рік доброго врожаю. Венеру, богиню любові, звали Зізілія.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: іменник (однина) |