біскуп

[biskup] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Релігія) –

    Історична назва єпископа в українській мові (зокрема в давніх текстах та діалектах), що походить від праслов’янського *biskupъ, запозиченого з германських мов (пор. давньоверхньонімецьке biscof).

  2. (Релігія) –

    Назва католицького єпископа в західноукраїнських говірках та історичних текстах, пов’язаних з греко-католицькою (унійною) або римо-католицькою церквою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. біскуп, р. біскупа, д. біскупові, з. біскупа, о. біскупом, м. біскупі, к. біскупе

Більше записів