Значення
- (Біологія) –
Метод біологічного контролю, при якому для визначення якості, безпеки або ступеня забруднення середовища (води, ґрунту, повітря, харчових продуктів тощо) використовуються живі організми (бактерії, водорості, дріжджі, ракоподібні, риби) або їхні окремі клітини, тканини чи ферменти.
- (Біологія) –
Конкретна процедура, тест-система або набір реактивів для проведення такого біологічного тестування, часто стандартизована.
- (Біологія) –
(У менш строгому вжитку) Будь-яке біологічне дослідження чи експеримент на живих об’єктах з метою перевірки гіпотези, дії речовини тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. біотест, р. біотесту, д. біотестові, з. біотест, о. біотестом, м. біотесті, к. біотесте