1. (у технології) Спосіб обробки органічних відходів (сміття, осаду стічних вод тощо) шляхом їх природного розкладання у спеціальних спорудах — біотермічних камерах, де за рахунок біологічних процесів підвищується температура, що сприяє знезараженню та отриманню компосту.
2. (у біології, медицині) Здатність живого організму виробляти тепло та підтримувати стабільну температуру тіла завдяки внутрішнім метаболічним процесам; теплоутворення в організмі.