більшовик

[bilʲʃoʋɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Член або прихильник більшовицької партії (РСДРП(б), пізніше РКП(б), ВКП(б)), що виникла в 1903 році в результаті розколу Російської соціал-демократичної робітничої партії на фракції більшовиків (більшість) і меншовиків (меншість); представник радиянської комуністичної ідеології та політичного режиму.

  2. (Історія) –

    У розмовному вживанні — людина з радикальними, догматичними комуністичними поглядами, прибічник авторитарних методів керування.

  3. (Історія) –

    Історично — учасник або прихильник більшовицького руху в Україні, особливо в період Української революції та становлення радянської влади.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. більшовик, р. більшовика, д. більшовикові, з. більшовика, о. більшовиком, м. більшовикові, к. більшовику

Більше записів