білочок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “білка” — назва ссавця родини вивіркових із пухнастим хвостом, що мешкає переважно в лісах.

2. Власна назва (топонім): село в Україні, наприклад, у складі Білоцерківського району на Київщині.

3. Розмовна назва для чогось дуже малого, крихітного або витонченого, за аналогією з малим звірком.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |