білочка

Значення

1. (Зоологія) –

   Зменшувально-пестлива форма від іменника «білка» — невеликий гризун родини вивіркових (Sciuridae), що мешкає переважно в лісах, має пухнастий хвіст та характерний рудий (рідше сірий чи чорний) забарвлення хутра.

2. (Медицина) –

   Розмовна назва алкогольного психозу (делірію), що виникає внаслідок різкого припинення вживання алкоголю після тривалого запою, супроводжується галюцинаціями, часто зоровими (хворому здається, що він бачить дрібних тварин, комах тощо).

3. (Лінгвістика) –

   Переносно — про жваву, рухливу, енергійну дівчину або жінку.

Правопис та відмінювання