Древослів

Словник Української Мови

білковість

[bilkoʋistʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Біологія) –

    Властивість білків, їхня сукупність або вміст у чомусь; кількісний показник наявності білків (протеїнів) у продуктах харчування, тканинах організму тощо.

  2. (Хімія) –

    (у спец. літ.) Характеристика речовини, що свідчить про наявність у її складі білкових сполук.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. білковість, р. білковості, д. білковості, з. білковість, о. білковістю, м. білковості, к. білковосте

Більше записів