бідяга

1. Людина, що перебуває в бідному, злиденному стані; нещасна, знедолена особа.

2. (У звертанні або при згадці з почуттям співчуття, жалі) Людина, яка викликає жаль, співчуття через своє скрутне становище, нещастя.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |