1. Дія за значенням дієслова “бідувати”; перебування у скрутному, злиденному становищі, убозтві, нужді; злиденне життя.
2. (у прямому значенні) Важке, повне лих і страждань життя; лихування, горювання.
бідування
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У «Катрусі» бачимо вже іншу атмосферу: тут повне «заземлення» у злидні й бідування галицького селянства, про що радянська критика багато писала як про наскрізну тему В. Стефаника. Та хіба на цих основах тримається смислова конструкція новели?
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: іменник (однина) |