1. Зменшувально-пестлива форма від слова “біда”, що означає невелику неприємність, клопіт або незначне горе.
2. (у переносному значенні, розмовне) Про людину, яка викликає співчуття своїм безпорадним або сумним станом; бідолашка.
бідочка
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |