бідочка

[bidot͡ʃkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “біда”, що означає невелику неприємність, клопіт або незначне горе.

  2. (Лінгвістика) –

    (у переносному значенні, розмовне) Про людину, яка викликає співчуття своїм безпорадним або сумним станом; бідолашка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бідочка, р. бідочки, д. бідочці, з. бідочку, о. бідочкою, м. бідочці, к. бідочко

Більше записів