бідарка

[bidɑrkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Етнографія) –

    (діал.) Жінка, яка займається бідарством — сезонним відходницьким промислом з виготовлення та продажу біди (дерев’яного посуду, особливо ложок, миисок, чашок).

  2. (Етнографія) –

    (заст.) Жінка або дівчина з народу бідарів (етнографічної групи українців-лісовиків, що мешкали в Західному Поліссі та займалися дерев’яним промислом).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бідарка, р. бідарки, д. бідарці, з. бідарку, о. бідаркою, м. бідарці, к. бідарко

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів